Пресрелізи та з чим їх подають

Пресрелізи стають фундаментом у створюванні новин, але в якому вигляді ця інформація осідає у ЗМІ? Умовний пресреліз можна просто процитувати без змін, якщо він сам по собі добре оформлений, а можна доповнити креативним матеріалом, який краще розкриє тему новини.

Перший варіант для працівників ЗМІ дуже зручний: мінімальне опрацювання матеріалу, зекономлений час піде на створення якоїсь більш вимогливої новини. Врешті-решт, не всі ж новини потребують розлогої аналітики, але на практиці частина видань таки обирає стратегію написання унікальної новини. Щось унікальне — завжди цікавіше за звичайне, швидше й якісніше розповсюджується серед читачів, це завжди добре для розвитку медіа. 

Тож, як складаються справи на практиці? Для прикладу різного використання пресрелізів у ЗМІ я обрав повідомлення 20-го травня пресслужби депутатського об'єднання "За майбутнє" на сторінці у Facebook, на яке наступного дня численні видання посилаються у новинах. Суть повідомлення у тому, що депутатське об'єднання створило однойменну політичну партію — тому ці новини мають політичну тематику, що може провокувати незвичайну поведінку авторів частини матеріалів, а це урізноманітнює використання пресрелізу.

У мою добірку потрапили новини таких ЗМІ, як "Interfax-Україна", "РБК-Україна", "Лівий беріг", "Depo.ua", "Українська правда", "Главком" та "Zahid.net". Усі вони мають посилання та цитування оригінального повідомлення пресслужби, але новина "Української правди" єдина з добірки, яка цими елементами й обмежилася. "РБК-Україна", "Лівий беріг", "Depo.ua", "Главком" та "Interfax-Україна", окрім цитування повідомлення з Facebook, додають коротку інформацію про головного представника партії, таким чином трохи пояснюючи обставини цієї персоналії в контексті новини.

"Zahid.net", на відміну від усіх інших ЗМІ, надає невеликий перелік членів згаданої в новині партії, що є дуже доречним, та пропонують коротку політичну аналітику, пов'язуючи основну тему матеріалу із доцільними обставинами суспільної діяльності персон. "РБК-Україна" та "Zahid.net" інтегрували у зміст новини посилання на свої попередні матеріали з пов'язаних тем, а "Українська правда", "Лівий беріг" та "Depo.ua" використовували мовні звороти на кшталт "Палиця, близький до ...", "... пов'язаний з ...", "Як відомо, Ігоря Палицю пов'язують з ...", що можна вважати маніпуляцією читачем — бо немає чітких посилань на фактичну реальність справ, читач має знати, від кого щось "відомо" та що постає ознакою "близькості" між двома діячами, якщо це взагалі треба підкреслювати у змісті.

З цих спостерігань за висвітленням одного інфоприводу ми бачимо, як різні ЗМІ поділяють рівні опрацювання новини, які композиційні принципи використовують частіше та з чим поєднують цитування пресрелізу.