У що пограти з медіаграмотності?

Міжнародна організація IREX у співпраці з Академією української преси та «StopFake» створила проєкт «Програма медіаграмотності для громадян», до якого входять навчальний курс «Медіаграмотність для громадян» та гра «Медіаграмотна місія». Все це — у вільному доступі, безкоштовне та не потребує реєстрації для участі.

Мене дуже зацікавила саме гра, бо якщо навчальний курс можна створити за відносно короткий проміжок часу та дуже дешево (практично безоплатно, якщо це ще й чиясь власна ініціатива), з грою творцям зазвичай складніше: дизайнер створює спрайти, хтось програмує для конструювання та налагодження самої гри, хтось робить звукове супроводження тощо. Це значно складніша частина проєкту, ніж навчальний курс, і тому гра має бути цікавішою для огляду.

Її сюжет навчає основних аспектів медіаграмотності: через легкий детективний мотив, дослідження приміщень «фабрики брехні», гравець вивчає термінологію, знайомиться із принципами роботи маніпуляцій у ЗМІ та розвиває критичне мислення на численних  практичних прикладах. Одразу помітно, що творці надихалися принципами графіки та композиції сюжету візуальних новел, які діють за принципами пригодницьких point-and-click ігор — і це виявилося непоганим рішенням, ці жанри добре підходять для «розважливого навчання в ігоровому форматі». Сюжет гри примітивний, але у випадку навчальних ігор це аж ніяк не стає недоліком — гравець концентрує увагу на тому, що може вивчити в процесі, а не на привабливій історії.

Візуальне наповнення гри небагате. Досвідчений геймер, скоріш за все, омине цей проєкт через не дуже якісну графіку, в той час як така ситуація є повсякденною для навчальних ігор: порівняно мале фінансування позбавляє творців можливості забезпечити високу якість виробництва. Є варіанти, як це можна компенсувати: використовувати креативні рішення подання сюжету, новаторські геймплей та композицію — але нічого такого спеціального розробники «Медіаграмотної місії» не пропонують. Хіба що можна відзначити виразний коміксовий стиль графіки, в цілому плавну, не смикану анімацію та вдало інтегровані відеоматеріали — що приємно дивує, бо в навчальних іграх це проблемні аспекти.

Інформаційна «начинка» є найбільш якісно опрацьованим аспектом гри. Достатня кількість досліджуваних термінів, яскраві приклади джинси, мови ворожнечі, журналістських маніпуляцій, наявність декількох відео-ілюстрацій (і навіть короткометражного фільму на тему расизму!) в самій грі, різноманітний підхід до геймплейної подачі всієї цієї інформації — однозначно великий плюс для проєкту, який залишає надію на розвиток жанру. Під час гри не відчувається перевантаження від матеріалів, у цьому плані геймплей проєкту насправді непогано збалансований.

На сайті проєкту доступні дві версії гри: повноцінна гра українською та демоверсія англійською, яка охоплює близько тритини сюжету. Обидві версії мають повноцінну озвучку своїми мовами, але якість монтажу звуку англійською помітно нижча, ніж українською, є розбіжності між озвучуванням та текстом гри — в той час як повноцінна гра цих недоліків не має. Переклад англійською видається безпомилковим та якісним. Повну версію можна було б навіть рекомендувати як добрий засіб для знайомства українських студентів та журналістів із фаховою англійською лексикою!

«Медіаграмотна місія» — добре виконаний бюджетний проєкт, із своїми «традиційними» жанровими недоліками, але також із добрими інформаційними матеріалами, корисним навчальним наповненням. Цю гру цілком можна порекомендувати активним користувачам ЗМІ, студентам та іншим зацікавленим.